Peter, Paul and Mary: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
DimonBot (обговорення | внесок)
м Заміна посилань на категорії-перенаправлення: Категорія:Фолк-музикаКатегорія:Фольк-музика
 
(Не показані 11 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Мовні помилки|дата=лютий 2019}}
{{Музичний колектив
{{Музичний колектив
|Назва = Peter, Paul and Mary
|Назва = Peter, Paul and Mary
Рядок 16: Рядок 15:
|Склад = {{нп|Пітер Ярроу||en|Peter Yarrow}}<br/>{{нп|Пол Стукі||en|Paul Stookey}}<br/>{{нп|Мері Треверс||en|Mary Travers}}
|Склад = {{нп|Пітер Ярроу||en|Peter Yarrow}}<br/>{{нп|Пол Стукі||en|Paul Stookey}}<br/>{{нп|Мері Треверс||en|Mary Travers}}
|Колишні_учасники =
|Колишні_учасники =
|Інші_проекти = <!-- інші проекти учасників -->
|Інші_проєкти = <!-- інші проєкти учасників -->
|Співпраця =
|Співпраця =
|facebook = <!--у соцмережах / сайтах хостінгу; тільки назва профілю-->
|facebook = <!--у соцмережах / сайтах хостінгу; тільки назва профілю-->
|Сайт = [peterpaulandmary.com]
|Сайт = [peterpaulandmary.com]
}}
}}
[[File:Civil Rights March on Washington, D.C. (Entertainment, Vocalists Peter, Paul, and Mary.) - NARA - 542019.tif|250px|thumb|Peter, Paul and Mary 1963]]


'''Peter, Paul and Mary'''&nbsp;— американське [[фолк]]-тріо, утворене в [[Нью-Йорк]]у в 1961 році в складі: {{нп|Пітер Ярроу||en|Peter Yarrow}}, {{нп|Пол Стукі||en|Paul Stookey}} та {{нп|Мері Треверс||en|Mary Travers}}. Тріо стало (згідно [[Allmusic]]) найпопулярнішою фолк-групою 1960-х років і мало значний вплив на розвиток жанру<ref name="allmusic_bio">{{cite web
'''Peter, Paul and Mary'''&nbsp;— американське [[фолк]]тріо, утворене в [[Нью-Йорк]]у в 1961 році в складі: {{нп|Пітер Ярроу||en|Peter Yarrow}}, {{нп|Пол Стукі||en|Paul Stookey}} та {{нп|Мері Треверс||en|Mary Travers}}. Тріо стало (згідно [[Allmusic]]) найпопулярнішою фолкгрупою 1960-х років і мало значний вплив на розвиток жанру<ref name="allmusic_bio">{{cite web
|author =
|author =
|datepublished =
|datepublished =
Рядок 32: Рядок 32:
|archivedate = 2012-07-03
|archivedate = 2012-07-03
|deadurl = yes
|deadurl = yes
}}</ref>. Згодом Peter, Paul and Mary не склали позицій, залишившись в історії сучасної музики одним з найбільш довговічних і послідовних в своїй творчості колективів. Характерним фактором, який зумовив відміну тріо від основних конкурентів, зокрема, {{нп|The Kingston Trio||en|The Kingston Trio}} і [[The Brothers Four]], стала багаторічний зв'язок з одним і тим же великим лейблом, [[Warner Bros. Records|Warner Bros.]].
}}</ref>. Загалом, Peter, Paul and Mary й надалі не здалваи позицій, залишившись в історії сучасної музики одним з найбільш довговічних і послідовних у своїй творчості колективів. Характерним фактором, який зумовив відмінність тріо від основних конкурентів, зокрема, [[The Kingston Trio]] і [[The Brothers Four]], став багаторічний зв'язок з одним і тим самим великим лейблом, [[Warner Bros. Records]].
{{початок цитати}}«… Що й не дивно: коріння їх йде на таку глибину, про яку мало хто міг би мріяти, в той час як звертаються вони до таких верств аудиторії, до яких мало хто здатний дотягнутися.»{{кінець цитати|джерело=Allmusic<ref name="allmusic_bio"/>}}.
{{початок цитати}}«… Що й не дивно: коріння їх йде на таку глибину, про яку мало хто міг би мріяти, в той час як звертаються вони до таких верств аудиторії, до яких мало хто здатний дотягнутися.»{{кінець цитати|джерело=Allmusic<ref name="allmusic_bio"/>}}.


Дванадцять альбомів Peter, Paul and Mary входили до [[Billboard 200]], два перших (в 1962 і 1963 роках) піднімалися до 1 місця в списках<ref name="billboard_200">{{cite web
Дванадцять альбомів Peter, Paul and Mary входили до [[Billboard 200]], а два перші (в 1962 і 1963 роках) підіймалися до 1 місця в списках<ref name="billboard_200">{{cite web
|author =
|author =
|datepublished =
|datepublished =
Рядок 45: Рядок 45:
|archivedate = 2012-07-03
|archivedate = 2012-07-03
|deadurl = yes
|deadurl = yes
}}</ref>. З 19 потраплянь в першу сотню американського хіт-параду синглів найвищим виявився «Leaving on a Jet Plane» (# 1, 1969)<ref name="hot_100">{{cite web
}}</ref>. З 19 потраплянь у першу сотню американського хіт-параду синґлів найвищим виявився «Leaving on a Jet Plane» (# 1, 1969)<ref name="hot_100">{{cite web
|author =
|author =
|datepublished =
|datepublished =
Рядок 67: Рядок 67:
}}</ref>.
}}</ref>.


== Передісторія ==
== Предісторія ==
Peter, Paul and Mary формально вважаються частиною фолк-відродження 1960-х років, але витоки їх творчості йдуть углиб 1940-х років, коли виникли {{нп|The Weavers||en|The Weavers}}&nbsp;— перший популярний фолк-гурт в Америці. The Weavers розпалися в кінці 1952 року, пізнавши поряд з фантастичним комерційним успіхом і повну обструкцію, але залишили глибокий слід у популярній американській культурі. З одного боку, в маленьких клубах і студентських містечках виник масовий рух ''folk revival'', що служило свого роду довільною формою популярної культури. З іншого&nbsp;— стала формуватися якісно інша, політично орієнтована фолк-сцена. Остання існувала як [[Андеґраунд|андеграундне]] явище, пробиваючись назовні лише в окремих острівцях, таких, як Грінвіч-Віллідж в Нью-Йорку<ref name="allmusic_bio"/>.
Peter, Paul and Mary формально вважаються частиною фолк-відродження 1960-х років, але джерела їх творчості йдуть углиб 1940-х років, коли виникли {{нп|The Weavers||en|The Weavers}}&nbsp;— перший популярний в Америці фолкгурт. The Weavers розпалися в кінці 1952 року, пізнавши поряд з фантастичним комерційним успіхом і повну обструкцію, але залишили глибокий слід у популярній американській культурі. З одного боку, в маленьких клубах і студентських містечках виник масовий рух ''folk revival'', який став свого роду народною формою популярної культури. З іншого&nbsp;— почала формуватися якісно інша, політично орієнтована фолк-сцена. Остання існувала як [[Андеґраунд|андеґраундне]] явище, пробиваючись назовні лише в окремих острівцях, таких, як Ґрінвіч-Віледж у Нью-Йорку<ref name="allmusic_bio"/>.


Лідерами «розважального» крила фолк-сцени стали спочатку [[Easy Riders]], потім їх послідовники: {{нп|The Kingston Trio||en|The Kingston Trio}}, [[The Limeliters]], [[The Brothers Four]] і [[The Highwaymen]], чоловічі тріо і квартети, котрі творили гладкий, майже глянсовий фолк. Але повернулися і ветерани: [[Піт Сіґер]] і возз'єдналися Weavers, Ед Маккерді, Оскар Бранд. З'явився феномен фолк-біг-бенду: лідери жанру, New Christy Minstrels і Serendipity Singers виконували фолк в ускладнених аранжуваннях і оркестровому форматі. На цьому тлі і виникли в 1961 році зібрані менеджером {{нп|Алберт Гроссман|Албертом Гроссманном|en|Albert Grossman}} ''Peter, Paul and Mary''. Про вплив The Weavers, з одного боку, говорила сама Мері Треверс<ref>{{cite web|url=http://www.peterpaulandmary.com/history/f-ruhlmann1.htm|title=Beginnings|author=William Ruhlmann|date=April 12, 1996|work=PETER, PAUL AND MARY A SONG TO SING ALL OVER THIS LAND|publisher=Goldmine|accessdate=2009-12-13|archiveurl=https://www.webcitation.org/68t2MuAU1?url=http://www.peterpaulandmary.com/history/f-ruhlmann1.htm|archivedate=2012-07-03|deadurl=yes}}</ref>. З іншого&nbsp;— в документальному фільмі ''Peter, Paul & Mary: Carry It On&nbsp;— A Musical Legacy'' учасники The Weavers відзначали, що саме Peter, Paul and Mary «підхопили факел» протестного фолку в 1960-х роках<ref name="allmusic_bio"/>.
Лідерами «розважального» крила фолк-сцени стали спочатку [[Easy Riders]], потім їх послідовники: [[The Kingston Trio]], [[The Limeliters]], [[The Brothers Four]] і [[The Highwaymen]], чоловічі тріо і квартети, котрі творили гладкий, майже глянсовий фолк. Але повернулися і ветерани: [[Піт Сіґер]] і возз'єдналися Weavers, Ед Маккерді, Оскар Бранд. З'явився феномен фолк-біґбенду: лідери жанру, New Christy Minstrels і Serendipity Singers виконували фолк в ускладнених аранжуваннях і оркестровому форматі. На цьому тлі й виникли в 1961 році зібрані менеджером {{нп|Альберт Ґроссман|Альбертом Ґроссманом|en|Albert Grossman}} ''Peter, Paul and Mary''. Про вплив The Weavers, з одного боку, говорила сама Мері Треверс<ref>{{cite web|url=http://www.peterpaulandmary.com/history/f-ruhlmann1.htm|title=Beginnings|author=William Ruhlmann|date=12 квітня 1996|work=PETER, PAUL AND MARY A SONG TO SING ALL OVER THIS LAND|publisher=Goldmine|accessdate=2009-12-13|archiveurl=https://www.webcitation.org/68t2MuAU1?url=http://www.peterpaulandmary.com/history/f-ruhlmann1.htm|archivedate=2012-07-03|deadurl=yes}}</ref>. З іншого&nbsp;— в документальному фільмі ''Peter, Paul & Mary: Carry It On&nbsp;— A Musical Legacy'' учасники The Weavers відзначали, що саме Peter, Paul and Mary «підхопили факел» протестного фолку в 1960-х роках<ref name="allmusic_bio"/>.


== Історія групи ==
== Історія групи ==
Менеджер Альберт Гроссман створив коллектив Peter, Paul and Mary в 1961 році після того, як провів прослуховування великої кількості фолк-виконавців нью-йоркскої фолк-сцени. До складу тріо ввійшли Мері Треверс, Пітер Ярроу і Пол Стукі, музиканти, які вже мали солідний виконавчий досвід. Треверс, донька політично активних журналістів, які цікавилися музикою, записувалась з 1954 року, будучи ще школяркой, в студіях Folkways Records, де підспівувала Піту Сігеру.
Менеджер Альберт Ґроссман створив колектив Peter, Paul and Mary в 1961 році після того, як провів прослуховування великої кількості фолк-виконавців нью-йоркської фолк-сцени. До складу тріо ввійшли Мері Треверс, Пітер Ярроу і Пол Стукі, музиканти, які вже мали солідний виконавчий досвід. Треверс, донька політично активних журналістів, які цікавилися музикою, записувалась з 1954 року, бувши ще школяркою, в студіях [[Folkways Records]], де підспівувала Піту Сіґеру.


Ноел Пол Стукі ({{lang-en|Noel Paul Stookey}}), джаз-фен, який захоплювався музикою, яка в результаті стала називатися [[ритм-енд-блюз]]ом. Свій первший ансамбль The Birds of Paradise, зібрав також будучи школяром, на початку 1950-х років. Крім цього він відкрив в собі комедійний талант, а також здатність створювати оригінальні вокальні звукові ефекти. Стукі і Треверс товаришували, хоч і працювали в різних кругах: він&nbsp;— в клубах, вона&nbsp;— в магазині Елен Старкман (згодом відомий в Нью-Йоркі дизайнер) на Блікер-стріт.
Ноель Пол Стукі ({{lang-en|Noel Paul Stookey}}), джаз-фен, який захоплювався музикою, яка в результаті стала називатися [[ритм-енд-блюз]]ом. Свій перший ансамбль The Birds of Paradise зібрав, бувши школярем, на початку 1950-х років. Крім цього він відкрив в собі комедійний талант, а також здатність створювати оригінальні вокальні звукові ефекти. Стукі й Треверс товаришували, хоч і працювали в різних сферах: він&nbsp;— у клубах, вона&nbsp;— в магазині Елен Старкман (згодом відомий в Нью-Йорку дизайнер) на Блікер-стріт.


Третім учасником колективу став випускник Корнельського університету Пітер Ярроу ({{lang-en|Peter Yarrow}}), який наприкінці 1950-х років, працюючи над телевізійними програмами про народну музичну культуру, і познайомився з Гроссманом. Він запропонував йому створити тріо, яке, виконуючи серйозний фолк, поєднало би в собі основні принципи The Weavers з гумором The Limeliters і загальній життєрадості The Kingston Trio. Спочатку до проекту приєдналася Треверс, а згодом і Стукі. До співпраці був запрошений аранжувальник Мілт Окунь ({{lang-en|Milt Okun}}), відомий працями з [[Гаррі Белафонте]] та [[The Chad Mitchell Trio]], і вже через сім місяців після створення колективу отримав велику популярність в клубах Грінвич Віллидж.
Третім учасником колективу став випускник Корнельського університету Пітер Ярроу ({{lang-en|Peter Yarrow}}), який наприкінці 1950-х років, працюючи над телевізійними програмами про народну музичну культуру, познайомився з Ґроссманом. Він запропонував йому створити тріо, яке, виконуючи серйозний фолк, поєднало б у собі основні принципи The Weavers з гумором The Limeliters і загальній життєрадісності The Kingston Trio. Спочатку до проєкту приєдналася Треверс, а згодом і Стукі. До співпраці був запрошений аранжувальник Мілт Окунь ({{lang-en|Milt Okun}}), відомий працями з [[Гаррі Белафонте]] та [[The Chad Mitchell Trio]], і вже через сім місяців після створення колективу отримав велику популярність в клубах Гринвіч-Вілледжа.


=== Перший успіх ===
=== Перший успіх ===
Тріо підписало контракт з Warner Bros., і в березні 1962 році випустило іменний дебютний альбом, сингл з якого, «Lemon Tree», піднявся тією ж весною до #35 в чартах. Але справжній успіх приніс групі другий сингл «If I Had a Hammer»; пісня, написана Сігером і Хейс за часів The Weavers, виявилася співзвучною духу часу: в 1962 році рух за громадянські права набирав силу і виявився в центрі уваги широкої публіки. Сингл, що піднявся до # 10, заробив для групи перші дві премії «Греммі» («Best Performance by a Vocal Group» і «Best Folk Recording»), а альбом вийшов на вершину хіт-параду. Так протягом перших шести місяців своєї кар'єри Peter, Paul and Mary, завдяки багато в чому вже зміненому в більш сприятливу сторону політичному кліматі, зуміли зробити те, чого не вдалося The Weavers: вивести протестний фолк в фокус суспільної уваги. При цьому група (в основному&nbsp;— зусиллями гумориста-Стукі) створила собі не надто серйозний, жартівливий імідж, нерідко на сцені пародіюючи себе ж, злегка в дусі [[Вуді Аллен]]а (в ті роки&nbsp;— також сценічного гумориста). Серйозною їх перевагою перед конкурентами була і присутність у складі Мері Треверс: не тільки прекрасної вокалістки, але і вельми привабливої виконавиці<ref name="allmusic_bio"/>.
Тріо підписало контракт з Warner Bros., і в березні 1962 році випустило іменний дебютний альбом, синґл з якого, «Lemon Tree», піднявся тією ж весною до #35 в чартах. Але справжній успіх приніс групі другий синґл «If I Had a Hammer»; пісня, написана Сіґером і Гейз за часів The Weavers, виявилася співзвучною духу часу: в 1962 році рух за громадянські права набирав силу і виявився в центрі уваги широкої публіки. Синґл, що піднявся до # 10, заробив для групи перші дві премії «Ґреммі» («Best Performance by a Vocal Group» і «Best Folk Recording»), а альбом вийшов на вершину хіт-параду. Так протягом перших шести місяців своєї кар'єри Peter, Paul and Mary, завдяки багато в чому вже зміненому в більш сприятливу сторону політичному кліматі, зуміли зробити те, чого не вдалося The Weavers: вивести протестний фолк у фокус суспільної уваги. При цьому група (в основному&nbsp;— зусиллями гумориста-Стукі) створила собі не надто серйозний, жартівливий імідж, нерідко на сцені пародіюючи себе ж, дещо в дусі [[Вуді Аллен]]а (в ті роки&nbsp;— також сценічного гумориста). Серйозною їх перевагою перед конкурентами була і присутність у складі Мері Треверс: не тільки прекрасної вокалістки, але і вельми привабливої виконавиці<ref name="allmusic_bio"/>.


Другий альбом групи ''Moving'' вийшов в січні 1963 року і продавався спочатку не дуже активно. B кінцевому результаті він дістався до другої позиції і провів в списках 99 тижнів, багато в чому завдяки успіху синглу «Puff (The Magic Dragon)», заголовну пісню якого Пітер Ярроу написав ще студентом. Сингл піднявся в США до #2 і став однією з найулюбленіших дитячих пісень усіх часів. Безпосереднім наслідком успіху стала поява поруч з групою Боба Ділана, який сольного успіху зі своїми першими релізами на Columbia Records не мав: занадто гострими були його тексти і занадто блюзової, по фолк-стандартам того часу&nbsp;— манера виконання. Тріо, яке публікою приймалося в будь-якому випадку добре, включило в свій репертуар «[[Blowin' in the Wind]]» і&nbsp;— принесли пісні такий успіх, якого її молодий автор ніколи не зміг би домогтися самостійно<ref name="allmusic_bio"/>.
Другий альбом групи ''Moving'' вийшов в січні 1963 року і продавався спочатку не дуже активно. B кінцевім результаті він дістався до другої позиції й провів в списках 99 тижнів, багато в чому завдяки успіху синґлу «Puff (The Magic Dragon)», заголовну пісню якого Пітер Ярроу написав ще студентом. Синґл піднявся в США до #2 і став однією з найулюбленіших дитячих пісень усіх часів. Безпосереднім наслідком успіху стала поява поруч з групою Боба Ділана, який сольного успіху зі своїми першими релізами на Columbia Records не мав: занадто гострими були його тексти та занадто блюзовою, за фолк-стандартами того часу&nbsp;— манера виконання. Тріо, яке публікою приймалося в будь-якому випадку добре, включило у свій репертуар «[[Blowin' in the Wind]]» і&nbsp;— принесли пісні такий успіх, якого її молодий автор ніколи не зміг би домогтися самостійно<ref name="allmusic_bio"/>.


== Дискографія ==
== Дискографія ==
Рядок 130: Рядок 130:


[[Категорія:Музичні колективи, що з'явились 1961]]
[[Категорія:Музичні колективи, що з'явились 1961]]
[[Категорія:Фольк-музика]]
[[Категорія:Фольк-рок-гурти]]
[[Категорія:Музичні колективи США]]
[[Категорія:Музичні колективи США]]

Поточна версія на 22:13, 24 лютого 2024

Peter, Paul and Mary
Зліва на право: Пол Стукі, Пітер Ярроу та Мері Треверс (1968).
Зліва на право: Пол Стукі, Пітер Ярроу та Мері Треверс (1968).
Основна інформація
Жанр фолк
фольк-рок
Роки 1961 - 1970
1978 - 2009
Країна США США
Місто Нью-Йорк
Лейбл Warner Bros. Records
Склад Пітер Ярроу[en]
Пол Стукі[en]
Мері Треверс[en]
peterpaulandmary.com

Peter, Paul and Mary у Вікісховищі
Peter, Paul and Mary 1963

Peter, Paul and Mary — американське фолктріо, утворене в Нью-Йорку в 1961 році в складі: Пітер Ярроу[en], Пол Стукі[en] та Мері Треверс[en]. Тріо стало (згідно Allmusic) найпопулярнішою фолкгрупою 1960-х років і мало значний вплив на розвиток жанру[1]. Загалом, Peter, Paul and Mary й надалі не здалваи позицій, залишившись в історії сучасної музики одним з найбільш довговічних і послідовних у своїй творчості колективів. Характерним фактором, який зумовив відмінність тріо від основних конкурентів, зокрема, The Kingston Trio і The Brothers Four, став багаторічний зв'язок з одним і тим самим великим лейблом, Warner Bros. Records.

«… Що й не дивно: коріння їх йде на таку глибину, про яку мало хто міг би мріяти, в той час як звертаються вони до таких верств аудиторії, до яких мало хто здатний дотягнутися.»

— Allmusic[1]

.

Дванадцять альбомів Peter, Paul and Mary входили до Billboard 200, а два перші (в 1962 і 1963 роках) підіймалися до 1 місця в списках[2]. З 19 потраплянь у першу сотню американського хіт-параду синґлів найвищим виявився «Leaving on a Jet Plane» (# 1, 1969)[3]. У 1962—1969 роках група отримала п'ять премій Grammy[4].

Передісторія

[ред. | ред. код]

Peter, Paul and Mary формально вважаються частиною фолк-відродження 1960-х років, але джерела їх творчості йдуть углиб 1940-х років, коли виникли The Weavers[en] — перший популярний в Америці фолкгурт. The Weavers розпалися в кінці 1952 року, пізнавши поряд з фантастичним комерційним успіхом і повну обструкцію, але залишили глибокий слід у популярній американській культурі. З одного боку, в маленьких клубах і студентських містечках виник масовий рух folk revival, який став свого роду народною формою популярної культури. З іншого — почала формуватися якісно інша, політично орієнтована фолк-сцена. Остання існувала як андеґраундне явище, пробиваючись назовні лише в окремих острівцях, таких, як Ґрінвіч-Віледж у Нью-Йорку[1].

Лідерами «розважального» крила фолк-сцени стали спочатку Easy Riders, потім їх послідовники: The Kingston Trio, The Limeliters, The Brothers Four і The Highwaymen, чоловічі тріо і квартети, котрі творили гладкий, майже глянсовий фолк. Але повернулися і ветерани: Піт Сіґер і возз'єдналися Weavers, Ед Маккерді, Оскар Бранд. З'явився феномен фолк-біґбенду: лідери жанру, New Christy Minstrels і Serendipity Singers виконували фолк в ускладнених аранжуваннях і оркестровому форматі. На цьому тлі й виникли в 1961 році зібрані менеджером Альбертом Ґроссманом[en] Peter, Paul and Mary. Про вплив The Weavers, з одного боку, говорила сама Мері Треверс[5]. З іншого — в документальному фільмі Peter, Paul & Mary: Carry It On — A Musical Legacy учасники The Weavers відзначали, що саме Peter, Paul and Mary «підхопили факел» протестного фолку в 1960-х роках[1].

Історія групи

[ред. | ред. код]

Менеджер Альберт Ґроссман створив колектив Peter, Paul and Mary в 1961 році після того, як провів прослуховування великої кількості фолк-виконавців нью-йоркської фолк-сцени. До складу тріо ввійшли Мері Треверс, Пітер Ярроу і Пол Стукі, музиканти, які вже мали солідний виконавчий досвід. Треверс, донька політично активних журналістів, які цікавилися музикою, записувалась з 1954 року, бувши ще школяркою, в студіях Folkways Records, де підспівувала Піту Сіґеру.

Ноель Пол Стукі (англ. Noel Paul Stookey), джаз-фен, який захоплювався музикою, яка в результаті стала називатися ритм-енд-блюзом. Свій перший ансамбль The Birds of Paradise зібрав, бувши школярем, на початку 1950-х років. Крім цього він відкрив в собі комедійний талант, а також здатність створювати оригінальні вокальні звукові ефекти. Стукі й Треверс товаришували, хоч і працювали в різних сферах: він — у клубах, вона — в магазині Елен Старкман (згодом відомий в Нью-Йорку дизайнер) на Блікер-стріт.

Третім учасником колективу став випускник Корнельського університету Пітер Ярроу (англ. Peter Yarrow), який наприкінці 1950-х років, працюючи над телевізійними програмами про народну музичну культуру, познайомився з Ґроссманом. Він запропонував йому створити тріо, яке, виконуючи серйозний фолк, поєднало б у собі основні принципи The Weavers з гумором The Limeliters і загальній життєрадісності The Kingston Trio. Спочатку до проєкту приєдналася Треверс, а згодом і Стукі. До співпраці був запрошений аранжувальник Мілт Окунь (англ. Milt Okun), відомий працями з Гаррі Белафонте та The Chad Mitchell Trio, і вже через сім місяців після створення колективу отримав велику популярність в клубах Гринвіч-Вілледжа.

Перший успіх

[ред. | ред. код]

Тріо підписало контракт з Warner Bros., і в березні 1962 році випустило іменний дебютний альбом, синґл з якого, «Lemon Tree», піднявся тією ж весною до #35 в чартах. Але справжній успіх приніс групі другий синґл «If I Had a Hammer»; пісня, написана Сіґером і Гейз за часів The Weavers, виявилася співзвучною духу часу: в 1962 році рух за громадянські права набирав силу і виявився в центрі уваги широкої публіки. Синґл, що піднявся до # 10, заробив для групи перші дві премії «Ґреммі» («Best Performance by a Vocal Group» і «Best Folk Recording»), а альбом вийшов на вершину хіт-параду. Так протягом перших шести місяців своєї кар'єри Peter, Paul and Mary, завдяки багато в чому вже зміненому в більш сприятливу сторону політичному кліматі, зуміли зробити те, чого не вдалося The Weavers: вивести протестний фолк у фокус суспільної уваги. При цьому група (в основному — зусиллями гумориста-Стукі) створила собі не надто серйозний, жартівливий імідж, нерідко на сцені пародіюючи себе ж, дещо в дусі Вуді Аллена (в ті роки — також сценічного гумориста). Серйозною їх перевагою перед конкурентами була і присутність у складі Мері Треверс: не тільки прекрасної вокалістки, але і вельми привабливої виконавиці[1].

Другий альбом групи Moving вийшов в січні 1963 року і продавався спочатку не дуже активно. B кінцевім результаті він дістався до другої позиції й провів в списках 99 тижнів, багато в чому завдяки успіху синґлу «Puff (The Magic Dragon)», заголовну пісню якого Пітер Ярроу написав ще студентом. Синґл піднявся в США до #2 і став однією з найулюбленіших дитячих пісень усіх часів. Безпосереднім наслідком успіху стала поява поруч з групою Боба Ділана, який сольного успіху зі своїми першими релізами на Columbia Records не мав: занадто гострими були його тексти та занадто блюзовою, за фолк-стандартами того часу — манера виконання. Тріо, яке публікою приймалося в будь-якому випадку добре, включило у свій репертуар «Blowin' in the Wind» і — принесли пісні такий успіх, якого її молодий автор ніколи не зміг би домогтися самостійно[1].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Альбоми

[ред. | ред. код]
  • 1962: Peter, Paul and Mary
  • 1963: Moving
  • 1963: In the Wind
  • 1965: A Song Will Rise
  • 1965: See What Tomorrow Brings
  • 1966: The Peter, Paul and Mary Album
  • 1967: Album 1700
  • 1968: Late Again
  • 1969: Peter, Paul and Mommy
  • 1978: Reunion
  • 1986: No Easy Walk To Freedom
  • 1990: Flowers & Stones
  • 1993: Peter, Paul and Mommy, Too
  • 1995: Once Upon The Time
  • 1995: LifeLines
  • 1996: LifeLines Live
  • 2000: Don't Laugh at Me
  • 2004: In These Times
  • 2008: The Solo Recordings (1971—1972)
  • 2010: The Prague Sessions

Збірники

[ред. | ред. код]
  • 1970: The Best of Peter, Paul and Mary: Ten Years Together
  • 1998: Around the Campfire
  • 1998: The Collection
  • 1999: Songs of Conscience and Concern
  • 2004: Carry It On [4-CD, 1-DVD boxed set]
  • 2005: The Very Best of Peter, Paul & Mary
  • 2005: Platinum Collection
  • 2006: Weave Me the Sunshine

Концертні альбоми

[ред. | ред. код]
  • 1964: In Concert
  • 1983: Such Is Love
  • 1988: A Holiday Celebration
  • 1993: Peter, Paul and Mommy, Too

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Peter, Paul and Mary. www.allmusic.com. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 13 жовтня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  2. Peter, Paul and Mary Billboard 200. www.allmusic.com. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 13 жовтня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  3. Peter, Paul and Mary Billboard Hot 100. www.allmusic.com. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 13 жовтня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  4. Peter, Paul and Mary / Grammy Awards. www.allmusic.com. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 13 жовтня 2010. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  5. William Ruhlmann (12 квітня 1996). Beginnings. PETER, PAUL AND MARY A SONG TO SING ALL OVER THIS LAND. Goldmine. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 13 грудня 2009.