Вей Бацюнь
Вей Бацюнь | |
---|---|
Народився |
6 лютого 1894 або 1894[1] Гуансі-Чжуанський автономний район, КНР |
Помер | 19 жовтня 1932 |
Діяльність | революціонер |
Партія | КПК |
Нагороди | |
Вей Бацюнь 韦拔群 (6 липня 1894 — 18 жовтная 1932) — один з трьох головних керівників селянських повстань у Китаї у 20-і роки 20 століття, разом із Мао Цзедуном (1893—1976) та Пеном Паєм (1896—1929). У різні періоди використовував імена Вей Бінцзі 韦秉吉, Вей Бінцянь 韦秉乾, Вей Цуй 韦萃.
Народився у повіті Дунлань провінції Ґаньсу. Належав до народності чжуан.
У 1915—1916 роках брав участь у бойових діях проти Юаня Шикая.
Зазнав сильного впливу «Руху 4-го травня» (1919).
У 1921 разом із товаришами відвідав Наньнін, де став членом організації Тунчжихуей 同志会 та отримав доручення на активізацію селянського руху. У 1923 році селянська армія із ним начолі захопила Дунлань. Ця подія стала першим озброєним конфліктом в історії селянських рухів сучасного Китаю. Повстання було придушено, але Вей залишився активним діячем селянського руху.
У 1926 він став членом КПК. У 1930 співробіничав із Деном Сяопіном у Цзянсі-Фуцзяньській республіці (Jiangxi–Fujian Soviet[en]). У 1932 попав в оточення та був вбитий.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
Це незавершена стаття про особу Китаю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.